Керівний склад армії

Степанов Валерій Миколайович

Першим командувачем 13 армії незалежної України був генерал-лейтенант Степанов Валерій Миколайович, який у січні 1992 року був призначений командувачем військами Прикарпатського військового округу.

На період командування генерал-лейтенанта В.М.Степанова припав складний період набуття незалежності Україною. Двадцять четвертого серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на Українських теренах військових формувань колишнього СРСР. Україна стала першою, серед країн колишнього СРСР, що набула власні Збройні Сили, у склад яких входила 13 загальновійськова армія.

Воїни 13 загальновійськової армії виявили гідну пошани витримку та розуміння своєї відповідальності за розвиток подій у складні дні Державного Комітету з надзвичайного стану (так званого ГКЧП). Завдяки виваженій позиції командування армії на чолі з командуючим генерал-лейтенантом В.М. Степановим військові частини армії, особовий склад і бойова техніка залишились у пунктах постійної дислокації, не пішли за політичними авантюристами, не осоромили солдатської честі участю у діях проти свого народу, проти незалежності України, проти мирного населення.

А вже січневими днями 1992 року близько 72 відсотків особового складу армії присягнули на вірність народу України.

З цього часу у військах 13 загальновійськової армії, під керівництвом генерал- лейтенанта В.М. Степанова розпочинається складний етап формування основ Збройних сил України.

Шуляк Петро Іванович

З березня 1992 року по липень 1993 року з’єднаннями та частинами армії командував генерал-полковник Шуляк Петро Іванович. В цей час відбувалася перебудова структури 13 загальновійськової армії.

Згідно директиви Командувача Прикарпатського військового округу від 27 січня 1993 року 13 загальновійськова армія перейменована в 13 армійський корпус.

За час командування генерал-полковника П.І.Шуляка було розпочато процес вдосконалення організаційно- штатної структури 13 загальновійськової армії. Було розроблено нові штати та відпрацьована нова організаційно-штатна структура, що дозволяла ефективніше використовувати можливості 13 загальновійськової армії. У цей період офіцерам та солдатам, які були відряджені з частин до миротворчих підрозділів за кордоном, довелось взяти участь у перших бойових діях підрозділів Збройних Сил України, які відбулися в липні 1992 року. Саме тоді, з прибуттям 240 окремого спеціального батальйону (УКРБАТ-1) до міста Сараєво, що у Боснії і Герцеговині, підрозділи батальйону були неодноразово атаковані ворогуючими сторонами.

Одночасно, не припинялись заняття з бойової підготовки. Близько 2 тисяч офіцерів та прапорщиків повернулись із колишніх республік СРСР та продовжили службу у військових частинах.

Особлива увага приділялась створенню сприятливої соціальної атмосфери, заходам нормування службового часу, регулярному проведенню особистих прийомів військовослужбовців та членів їх сімей, покращення побуту та забезпечення військовослужбовців строкової служби. Крім того, незважаючи на обмаль фінансування, було здано у експлуатацію житлові будинки для військовослужбовців на вулиці Княгині Ольги у місті Рівному. У місті Острог, зважаючи на велике значення освітянської роботи у молодій державі, Національному університету “Острозька Академія” було передано частину вивільнених територій та приміщень, які не експлуатувались після скорочення кількості військових формувань.

Затинайко Олександр Іванович

З липня 1993 року по березень 1996 року 13 корпусом командував генерал-полковник Затинайко Олександр Іванович, який продовжив заходи формування армійського корпусу, підвищення бойової та мобілізаційної готовності з’єднань та військових частин.

Генерал-полковник О.І. Затинайко прийняв командування 13 загальновійськовою армією на заключній стадії етапу формування основ Збройних Сил України. У цей час почала створюватись сучасна організаційно-штатна структура Сухопутних військ, у якій основну роль приділялось створенню армійських корпусів. З цією метою, згідно директиви Командувача Прикарпатським військовим округом з 27 грудня 1993 року 13 загальновійськова u1072 армія отримала найменування 13 армійський корпус.

Серйозним іспитом для військових частин корпусу в бойовій підготовці стало планове тактичне навчання з бойовою стрільбою 24 Залізної дивізії на Яворівському полігоні 23 березня 1994 року. Це було перше навчання такого масштабу в історії молодих Збройних Сил України.

За навчаннями спостерігали перший Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Леонід Кравчук, Міністр оборони України генерал армії України Віталій Радецький, командувач військ Прикарпатського військового округу генерал-полковник В.Собков.

У травні місяці 1995 року, під час перевірки за зимовий період навчання, інспекція Міністерства оборони України під керівництвом заступника Міністра оборони – командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал – полковника В.Собкова оцінила з’єднання та військові частини корпусу на “відмінно”.

Окремим напрямком стало міжнародне співробітництво. З 1994 року Україна приєдналась до Програми “Партнерство заради миру”, одним з найважливіших напрямів якої є участь підрозділів Збройних Сил України в миротворчих операціях.

Петрук Микола Миколайович

З березня 1996 року по червень 2000 року з’єднаннями та військовими частинами корпусу командував генерал-полковник Петрук Микола Миколайович, в подальшому – командувач Сухопутних військ Збройних Сил України. З 27 по 30 вересня 1999 року на Рівненському полігоні пройшли планові тактичні навчання з бойовою стрільбою 97-ої окремої механізованої бригади. Аналогів таким навчанням ще в Україні до того часу не було. До участі в ньому залучались ракетно-артилерійські, зенітні частини та підрозділи армійського корпусу, а також авіація, спеціальні та аеромобільні війська. В ході цих навчань був відтворений і такий важливий елемент сучасного бою, як форсування водної перешкоди. Це були перші навчання такого масштабу у Збройних Силах України. За перебігом подій на завершальному етапі навчань спостерігали Президент України – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, командувачі видами Збройних Сил України, командувачі військами оперативних командувань, командири армійських корпусів, дивізій, бригад. Президент України дав високу оцінку діям воїнів. Він висловив подяку учасникам навчань та всім тим, хто доклав чимало зусиль для їх організації і проведення. За підсумками останніх років 13 армійський корпус визнано одним з кращих корпусів в Сухопутних військах Збройних Сил України.

Генерал-полковник М.М. Петрук продовжив удосконалення учбово- матеріальної бази військових частин та підрозділів корпусу. У 1997 році в склад корпусу увійшов щойно створений на базі 310 мп 24 мд “УКРПОЛБАТ”. Під час багатонаціонального миротворчого навчання “Щит миру – 98” українській частині спільного українсько- польського миротворчого батальйону “УКРПОЛБАТ” Міністрами оборони України – генералом Армії України О.Кузьмуком та Польщі – доктором Я. Онишкевичем було вручено Бойовий прапор.

25-26 липня 1998 року з нагоди 80-ої річниці з дня створення, особовому складу 24 механізованої дивізії начальником Генерального штабу – першим заступником Міністра оборони України генерал – полковником О.Затинайком було вручено Бойовий прапор. Святиню прийняв командир дивізії полковник М.Куцин.

19 вересня 1999 року на центральній площі Володимир- Волинського Президент України Л.Кучма вручив воїнам з’єднання Бойовий прапор. Святиню з рук глави держави прийняв командир дивізії полковник С.Островський.

За досягнуті високі показники у бойовій та мобілізаційній готовності за підсумками 1999 навчального року 13 армійський корпус, як кращий армійський корпус у Сухопутних військах, нагороджений перехідним кубком Військової ради Сухопутних військ Збройних Сил України. До речі, такої високої оцінки у 2000 році удостоївся 310 механізований полк 24 Залізної дивізії.

Кириченко Сергій Олександрович

З червня 2000 року по квітень 2002 року об’єднанням командував генерал армії Кириченко Сергій Олександрович, у подальшому – начальник Генерального штабу Збройних Сил України – Головнокомандувач Збройних Сил України.

У 2001 році, вперше серед армійських корпусів Сухопутних військ Збройних Сил України, нам було вручено Бойовий Прапор 13 армійського корпусу.

Значна увага приділялась підвищенню рівня бойової та мобілізаційної готовності.

Поряд з тим тривала планова бойова підготовка. У лютому 2001 року пройшли стрільби танкістів штатним пострілом. А у ніч з 21 на 22 лютого 2001 року на Яворівському полігоні вперше з Збройних Силах України було проведене батальйонне тактичне навчання з бойовою стрільбою вночі. Перший батальйон 7 механізованого полку 24 механізованої дивізії у складних погодних умовах успішно відбив атаку противника і перейшов у атаку. Були задіяні 8 танків, 28 бронетранспортерів, близько 400 військовослужбовців артилерія своїм вогнем підтримувала дії батальйону та освітлювала місцевість.

У березні 2001 року на базі Яворівського полігону вперше у Збройних Силах України пройшло антитерористичне навчання батальйонної тактичної групи Передових сил оборони.

За ходом навчань спостерігали командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник О.Затинайко, командувач військ Західного оперативного командування генерал-полковник С.Чернілевський.

У 2000 році 13 армійський корпус, перший серед армійських корпусів Сухопутних військ Збройних Сил України, було під’єднано до автоматизованої системи управління повсякденною діяльністю “Дніпро”, що стало першим кроком на шляху до автоматизації управління.

За підсумками 2000 навчального року 13 армійський корпус визнано кращим корпусом у Сухопутних військах Збройних Сил України.

Куцин Михайло Миколайович

З квітня 2002 року по березень 2004 року об’єднанням командував генерал-лейтенант Куцин Михайло Миколайович, нинішній заступник Міністра оборони України. В цей період вирішувались складні завдання реформування з’єднань та військових частин корпусу, яке супроводжувалось значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєння та військової техніки.

На період командування генерал-лейтенанта М.М.Куцина припав період, коли згідно із Законом України від 5 червня 2003 №897-IV було введено миротворчий контингент до Республіки u1030 Ірак. У зв’язку з участю Збройних Сил України у бойових діях в складі міжнародних коаліційних сил актуальним стало питання миротворчої тематики під час занять з бойової підготовки.

З 3 листопада 2003-2004 роках на фондах 24 механізованої бригади корпусу було сформовано управління 6 омбр, яка з лютого 2004 року виконувала миротворчу місію в Республіці Ірак. В рамках підготовки управління і підрозділів бригади на 232 загальновійськовому полігоні були проведені командно-штабні навчання “Гаряча зима – 2004”.

З 24 вересня по 11 жовтня 2002 року на базі 97 окремої механізованої бригади були проведені перші, і до цього часу єдині, мобілізаційні навчання за темою: “Відмобілізування та приведення у бойову готовність окремої механізованої бригади”, у ході яких згідно з планом бригада провела комплекс заходів, передбачених планами відмобілізування та приведення у бойову готовність, практично здійснила прийом мобілізаційних ресурсів, марш колісної та перевезення гусеничної техніки на 233 загальновійськовий полігон, провела 3 етапи бойового злагодження та звільнила особовий склад у запасу. На заключному етапі було практично проведено батальйонне тактичне навчання.

У ході навчань досліджувалось відповідність сучасним умовам основних теоретичних положень керівних документів та нормативно-правової бази щодо підготовки та проведення заходів відмобілізування та приведення омбр в бойову готовність.

Воробйов Генадій Петрович

З березня 2004 року по травень 2006 року об’єднанням командував генерал-полковник Воробйов Генадій Петрович, нинішній командувач Сухопутних військ Збройних Сил України.

У квітні та травні 2005 року на Рівненському полігоні проведені показові заняття з розгортанням рухомих пунктів управління армійського корпусу та механізованих бригад для керівного складу військ зв’язку та слухачів Національної Академії оборони України під керівництвом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.

Неодноразово 13-й армійський корпус перевірявся Генеральною військовою інспекцією при Президентові України, інспекціями Міністерства оборони України, і висновком їх роботи завжди було твердження, що 13 армійський корпус міцно утримує і постійно підтверджує свою надійність, здатність виконати покладені на нього завдання.

У лютому 2006 року управління 13 армійського корпусу з честю витримало Інспекційну перевірку Головної Інспекції Міністерства оборони України. Інспектування управління корпусу тривало протягом десяти днів, упродовж яких перевірялись всі головні аспекти його життєдіяльності. Контрольні заняття показали, що підготовка більшості офіцерів управління відповідає сучасним вимогам. Загальна оцінка професійної підготовки офіцерів управління армійського корпусу – “добре”.

Під час інспектування пройшло спільне штабне тренування під керівництвом командира корпусу. Темою тренування було прийняття рішення про застосування з’єднань та військових частин армійського корпусу під час локалізації “збройного конфлікту”.

Тренування проводилось в умовах складної обстановки, яка вимагала від тих, хто навчається, всебічної оцінки, прийняття нестандартних рішень. Робота управління корпусу під час тренування, за оцінкою інспекторів, була злагодженою та чітко відпрацьованою. Всі рішення та розрахунки були правильними і вчасними. Також особливістю цих навчань було те, що вони проводились з урахуванням реальних, а не розрахункових можливостей як людських, так і технічних ресурсів.

За роботу під час цього тренування командування 1З армійського корпусу було оцінене як таке, що спроможне виконувати завдання за призначенням.

Горошніков Сергій Вікторович

З травня 2006 року по березень 2011 року корпусом командував генерал-лейтенант Горошніков Сергій Вікторович.

У 2006 році значно розширилася географія армійського корпусу. У відповідності до положень Державної програми розвитку Збройних Сил України 2006-2011 роки, до складу об’єднання прийняті з’єднання та військові частини, що дислокуються у 6 західних областях України: Рівненській, Волинській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій та Закарпатській, територія яких складає близько 15% всієї площі України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *