92 центр автоматизованих систем управління

Центр сформований восени 1999 року у місті Рівному у складі 13-го армійського корпусу на підставі директиви командувача Західного оперативного командування від 22 липня 1999 року.

В 2010 році  92-й центр автоматизованих систем управління включений до складу 346-го вузла звязку.

 

На протязі існування 92-й центр автоматизованих систем управління

 командирами частини були:

–       Тхорук Юрій Анатолійович

–       Сергієнко Олег Володимирович

–       Базилюк Юрій Михайлович

–       Тазюк Сергій Анатолійович

–       Грановський Валерій Володимирович

полковник

Тхорук Юрій Анатолійович

(2000-2003)

Тхорук Юрій Анатолійович народився 20 вересня 1970 року, в селі Колоденка Рівненського району Рівненської області.

В 1991 році Тхорук Ю.А. закінчив Томське вище військове командне училище зв’язку.

В 1997 році Тхорук Ю.А. закінчив Київський інститут управління та зв’язку. Військову службу офіцера – зв’язківця Тхорук Ю.А. розпочав командиром взводу зв’язку 379 окремого батальйону зв’язку 14 окремої бригади зв’язку ВГК, куди був направлений по закінченню ТВВКУЗ. В вересні 1991 року повернувся на Україну та знаходився в розпорядженні Командуюючого військами Прикарпатського військового округу і в грудні 1991 року був призначений командиром кадра роти кадру батальйону зв’язку (мобільних вузлів та прив’язки) 55 окремого полку зв’язку (вузлового) 13 загальновійськової армії ПрикВО. З жовтня 1993 року по серпень 1995 року перебував на посаді начальника центру зв’язку (мобільного) вузла зв’язку (польового) 55 окремого полку зв’язку (вузлового) 13 ЗА.

В червні 1997 року Тхорук Ю.А. після закінчення оперативно-тактичного рівня навчання Київського інституту управління та зв’язку був призначений на посаду начальника вузла зв’язку польового 55 окремого полку зв’язку 13 Армійського корпусу Західного оперативного командування. В посаді начальника вузла зв’язку польового 55 опз 13 АК Тхорук Ю.А. був по травень 2000 року.

З травня 2000 року по квітень 2003 року перебував на посаді начальника 92 центру автоматизованих систем управління 13 Армійського корпусу Західного оперативного командування. З квітня 2003 року по липень 2003 року Тхорук Ю.А. був призначений на посаду заступника начальника центру з озброєння – начальником технічної частини 146 командно-розвідувального центру Західного оперативного командування. В цей же період з липня 2003 року по липень 2004 року Тхорук Ю.А. був офіцером Українського контингенту штабу багатонаціональної дивізії в Республіці Ірак. В липні 2004 року по поверненню з Республіки Ірак знову був призначений на посаду заступника начальника центру з озброєння – начальником технічної частини 146 командно-розвідувального центру Західного оперативного командування. В подальшому з листопада 2006 по лютий 2007 року Тхорук Ю.А. проходив службу на посаді старшого офіцера відділення спеціальної розвідки розвідувального управління штабу управління Західного оперативного командування. З лютого 2007 року наступна сходинка в військовій кар’єрі Тхорука Ю.А. – заступник військового комісара – начальник відділення комплектування та обліку чисельності Дубенсько-Радивилівського ОРВК Рівненського ОВК.

В листопаді 2007 року Тхорук Ю.А. був призначений на посаду старшого офіцера відділу планування управління зв’язку та інформаційних систем штабу Об’єднаного оперативного командування Збройних сил України. На посаді старшого офіцера штабу ООК ЗСУ Тхорук Ю,А. пробув по червень 2011 року. В цей же період з квітня 2008 року по травень 2009 року Тхорук Ю.А. був старшим військовим спостерігачем Групи миротворчого персоналу 2 Центру миротворчого персоналу та офіцерів міжнародних штабних елементів. З вересня 2011 року по жовтень 2011 року перебував на посаді старшого офіцера відділу обліку та експлуатації технічних засобів охорони Управління живучості арсеналів, баз та складів Озброєння Збройних сил України.

З жовтня 2011 року по квітень 2012 року Тхорук Ю.А. проходив службу старшим офіцером Групи тренувальної місії Відділу миротворчого персоналу ЄС, ОБСЄ, НАТО та коаліційних сил Центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних сил України. В квітні 2012 року був призначений на посаду начальника відділу миротворчого персоналу ЄС, ОБСЄ, НАТО та коаліційних сил Центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних сил України.

З липня 2014 року по липень 2015 року полковник Тхорук Ю.А. проходив службу на посаді начальника відділу організації радіо- і супутникового зв’язку Управління організації зв’язку Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу
Збройних сил України.

З липня 2015 року полковник Тхорук Юрій Анатолійович проходить службу в Генеральному штабі Збройних сил України на посаді начальника відділу організації радіо-, транкінгових та супутникових систем Управління організації зв’язку та інформаційних систем Головного управління зв’язку та інформаційних систем.

Полковник Тхорук Юрій Анатолійович нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю “Ветеран служби”, пам’ятним нагрудним знаком “Воїн-миротворець”.

 

підполковник

Сергієнко Олег Володимирович

(2003-2004)

Безымянный
Сергієнко Олег Володимирович народився 29 жовтня 1966 року в місті Івано-Франківську.
В 1992 році закінчив Санкт-Петербурзьке вище військове інженерне училище зв’язку.

Строкову військову службу Сергієнко О.В. розпочав в листопаді 1985 року курсантом учбового центру військ ППО (м. Харків) Київського військового округу. По завершенню 5-ти місячного терміну навчання в учбовому центрі в квітні 1986 року був направлений для проходження подальшої військової строкової служби в Групу Радянських військ в Німеччині на посаду старшого планшетиста окремого радіотехнічного батальйону ППО 2-ї танкової армії ГРВН.

В серпні 1987 року Сергієнко О.В. був зарахований до Санкт-Петербурзького вищого військового інженерного училища зв’язку, яке успішно закінчив в червні 1992 року.

По закінченню СПВВІУЗ був направлений для проходження подальшої військової служби в Збройні сили України та призначений на посаду заступника начальника радіоцентру з технічної частини польового вузла зв’язку 188 окремого полку зв’язку 38 загальновійськової армії Прикарпатського військового округу.

З серпня 1993 року Сергієнко О.В. продовжував військову службу в військах Південо-Західного напрямку на вузлі зв’язку “АСТРОНАВТ” послідовно на посадах:

– серпень 1993 року – квітень 1998 року – інженер (змінний) відділення автоматизованих систем управління (АСУ центр) відділу АСУ;

– квітень 1998 року – квітень 1999 року – інженер відділення автоматизованих систем управління відділу зв’язку і АСУ.

В квітні 1999 року Сергієнко О.В. продовжив військову службу в 38 Армійському корпусі Західного оперативного командування послідовно на посадах:

– квітень 1999 року – листопад 1999 року – черговий помічник начальника вузла зв’язку ПУ вузлом зв’язку армійського корпусу;

– листопад 1999 року – січень 2002 року – заступник начальника 93 центру АСУ (з безпеки інформації).

В січні 2002 року Сергієнко О.В. був призначений та успішно виконував обов’язки по травень 2003 року на посаду начальника 93 центру АСУ 38 Армійського корпусу Західного оперативного командування.

В травні 2003 року Сергієнко О.В. був призначений та успішно виконував обов’язки по вересень 2004 року на посаду начальника 92 центру АСУ 13 Армійського корпусу Західного оперативного командування.

Вся подальша військова служба Сергієнко Олега Володимировича пов’язана зі штабом Командування Сухопутних військ Збройних сил України, а саме:

– вересень 2004 року – березень 2005 року – старший офіцер інформаційно-аналітичного відділення відділу ПУ командного пункту Головного штабу Головного командування СВ ЗС України;

– березень 2005 року – вересень 2005 року – старший офіцер інформаційно-аналітичного відділення відділу ПУ командного центру штабу Командування СВ ЗС України;

– вересень 2005 року – грудень 2006 року – старший офіцер центру (планування та експлуатації ПУ) командного центру штабу Командування СВ ЗС України.

Підполковник Сергієнко Олег Володимирович звільнився із Збройних сил згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних сил України №567 від 5 грудня 2006 року у зв’язку з реформуванням Збройних сил України.

підполковник

Базилюк Юрій Михайлович

(2004-2006)

Базилюк Юрій Михайлович народився 19 квітня 1965 року в місті Ізяслав ,Хмельницької області в сім”ї робітників.
В 1988 році закінчив Київське вище військове інженерне училище зв’язку імені М.І.Калініна.

По закінченню КВВІУЗ ім. М.І.Калініна в червні 1988 року Базилюк Юрій Михайлович був призначений в розпорядження начальника десятого науково-випробувального полігону протиракетної оборони СРСР та в серпні місяці призначений на посаду начальника вузла зв’язку вимірювального центру, на якій перебував по листопад 1992 року.

З листопада 1992 року по травень 1993 року був відряджений та знаходився в розпорядженні МО України. В травні 1992 року Базилюк Ю.М. був призначений на посаду помічника начальника зв’язку 161-ої мотострілецької дивізії 13-ої загальновійськової армії Прикарпатського військового округу .

В жовтні 1993 року 161 МСД 13-ої армії була реформована в 161 окрему механізовану бригаду, Базилюк Ю.М. призначений на посаду начальника зв’язку бригади. В посаді начальника зв’язку 161 омбр перебував по вересень 2003 року.

З вересня 2003 року по травень 2004 року нове призначення – начальник зв’язку–начальник відділення зв’язку 97омбр 13 АК.

В подальшом військова служба Базилюка Ю.М. повязана з 92 центром автоматизованих систем управління 13 АК , а саме:
– травень-вересень 2004 року – заступник начальника – старший інженер 92 ЦАСУ;
– вересень 2004 – квітень 2006 року – начальник 92 ЦАСУ.

Підполковник Базилюк Ю.М. завершував службу в Збройних силах України в управлінні 13 АК , в відділі зв’язку на посадах:
-квітень 2006 – листопад 2007 року – старший офіцер відділу зв’язку штабу;
-листопад 2007- грудень 2009 року – офіцер відділу зв’язку та інформаційних систем штабу управління ;
-грудень 2009 – травень 2012 року – старший офіцер відділу зв’язку та інформаційних систем штабу управління.

В травні 2012 року підполковник Базилюк Ю.М. наказом Начальника ГШ звільнений з військової служби у запас.

Підполковник Базилюк Ю. М. нагороджений відзнакою МО України “Ветеран військової служби” та іншими медалями і відзнаками Радянського Союзу та України.

Після звільнення у запас Базилюк Ю.М. працює провідним інженером (начальником АТС) 1129 військового госпіталю міста Рівне. Проживає в місті Рівне.

 

підполковник

Тазюк Сергій Анатолійович

(2006-2008)

Тазюк Сергій Анатолійович народився 11 листопада 1971 року в м. Рівне.

25 червня 1994 року закінчив Харківське вище військове авіаційне училище радіоелектроніки.

На військову службу Тазюк С.А. поступив добровільно 01 серпня 1989 року через Червоноармійський РВК м. Львова та зарахований курсантом Харківського ВВАУРЄ. По закінченню ХВВАУРЄ Тазюк С.А. був зарахований в розпорядження командуюючого військами Прикарпатського ВО та призначений на посаду начальника зміни радіолокаційної системи посадки літаків 1527 окремої роти зв’язку і радіотехнічного забезпечення 13 Армійського корпусу. Начальником зміни Тазюк С.А. пробув по листопад 1995 року. В подальшому продовжив службу на посаді начальника групи радіотехнічного забезпечення батальйону зв’язку і радіотехнічного забезпечення 5 бригади армійської авіації 13 Армійського корпусу. В посаді начальника групи пробув по жовтень 1996 року.

З жовтня 1996 року по серпень 1997 року Тазюк С.А. перебував в миротворчій місії в колишній Югославії на посаді заступника начальника вузла з озброєння вузла зв’язку і радіотехнічного забезпечення 17 вертолітної ескадрілії ().

По завершенню миротворчої місії Тазюк С.А. повернувся в 5 бригаду армійської авіації 13 Армійського корпусу на посаду начальника групи радіотехнічного забезпечення батальйону зв’язку і радіотехнічного забезпечення. В грудні 1997 року був призначений на посаду заступника командира батальйону зв’язку і радіотехнічного забезпечення по озброєнню – начальника технічної частини. Заступником командира БЗ і РТЗ по озброєнню Тазюк С.А. пробув по серпень 1998 року.

З серпня 1998 року Тазюк С.А. проходив службу в 51 механізованій бригаді 13 Армійського корпусу Західного оперативного командування де пройшов наступні посади:

– серпень 1998 року – квітень 1999 року – начальник зв’язку відділення артилерії бригади;

– квітень 1999 року – вересень 2001 року – командир батареї управління 43 САП;

– вересень 2001 року – листопад 2001 року – командир кадру батареї управління 43 САП.

З листопада 2001 року по січень 2004 року Тазюк С.А. проходив службу в 284 окремому радіорелейному кабельному батальйоні 13 Армійського корпусу на посаді інженера технічної частини. В подальшому продовжував службу в 284 ОРРКБ на посаді помічника начальника штабу з мобілізаційної роботи. На посаді помічника начальника штабу з мобілізаційної роботи перебував по квітень 2004 року. З квітня по грудень 2004 року Тазюк С.А. був черговим зв’язку пункту управління зв’язку 13 Армійського корпусу.

З грудня 2004 року по червень 2006 року Тазюк С.А. проходив службу в 55 окремому лінійно-вузловому полку зв’язку на посаді начальника штабу – першого заступника командира лінійно-кабельного батальйону зв’язку.

З червня 2006 року по січень 2008 року Тазюк С.А. був начальником 92 центру автоматизованих систем управління 13 Армійського корпусу.

З січня по листопад 2008 року проходив службу на посаді старшого офіцера засобів зв’язку та РТЗ штабу відділу армійської авіації 13 АК.

З листопада 2008 року по квітень 2009 року Тазюк С.А. перебував в миротворчій місії в Республіці Ліберія на посаді начальника зв’язку і радіотехнічного забезпечення – заступника начальника штабу 56 окремого вертолітного загону. По завершенню миротворчої місії Тазюк С.А. повернувся в 13 Армійський корпус на посаду начальника зв’язку і радіотехнічного забезпечення штабу відділу армійської авіації.

В подальшому підполковник Тазюк Сергій Анатолійович продовжив службу в Командувані Сухопутних військ на посаді головного інженера служби зв’язку і радіотехнічного забезпечення армійської авіації КСВ.

 

 

 

полковник

Грановський Валерій Володимирович

(2008-2011)

БезымянныйГрановський Валерій Володимирович народився 2 листопада 1971 року в селі Грановка ,Червоноармійського (нині Радивилівського) району, Рівненської області , в сімї колгоспників.
В червні 1992 році закінчив Сімферопольське вище військове будівельне училище.

В червні 2013 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.

По закінченню СВВБУ .в червні 1992 року Грановський Валерій Володимирович був направлений в розпорядження начальника капітального будівництва та розквартирування військ МО України та призначений на посаду методиста-організатора соціально-психологічної служби 1689 військовобудівельного загону Прикарпатського військового округу. В 1689 ВБЗ перебував по березень 1993 року . В посаді матодиста організатора соціально-психологічної служби Грановський В.В. перебував по березень 1994 року , зпочатку в 76 інженерно-технічному батальйоні ПрикВО (березень 1993- березень 1994 року) та 71 інженерно-технічному батальйоні ПрикВО (березень 1994 –липень 1994 року).

З липня 1994 року по червень 1997 року перебував на посаді заступника комадира інженерно-технічної роти з виховної роботи 71 ітб , ПрикВО . В подальшому Грановський В.В. проходив службу в 284 оремому радіорелейно-кабельному батальйоні 13 армійського корпусу Прикарпатського військового округу (Західного оперативного командування):
-червень 1997 – грудень 1998 року – заступник командира радіорелейної роти з виховної роботи;
– грудень 1998 – березень 2000 року – командир радіорелейної роти;
– березень 2000 – травень 2001 року – помічник начальника групи (мобілізаційної);
– травень 2001 – листопад 2001 року – начальник групи (мобілізаційної);
– листопад 2001 – липень 2004 року –начальник мобілізаційної групи.

З липня 2004 року по січень 2008 року Грановський В.В. перебував на посаді начальника центру автоматизованих засобів управління (рухомого) 55 окремого лінійно-вузлового полку звязку 13 армійського корпусу.

В січні 2008 року нове призначення – начальник 92 центру автоматизованих систем управління 13 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України . В посаді начальника 92 ЦАСУ Грановський В.В. перебував по вересень 2011 року

В 2011 році Грановський В.В. поступив на навчання (заочна форма) та закінчив з дипломом магістра у 2013 році Національний університет оборони України імені Івана Черняховського і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Організація бойового та оперативного забезпечення військ (за видами та родами військ і сил) та здобув кваліфікацію професіонала військового управління у сфері оборони , офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.”

З вересня 2011 року по жовтень 2013 року полковник Грановський В.В. проходив службу в 13 армійському корпусі Сухопутних військ Збройних сил України на посаді начальника групи оборонного планування та моніторингу – заступник начальника відділу оборонного планування штабу управління .

З жовтня 2013 року по лютий 2015 року полковник Грановський В.В. проходив службу в оперативному командуванні “Північ” на посаді начальника організаційно-штатного відділу – заступника начальника організаційно-мобілізаційного управління штабу управління ОК “Північ” .

З лютого 2015 року по теперішній час полковник Грановський В.В. проходить службу в оперативному командуванні “Захід” на посаді начальника організаційно-штатного відділу – заступника начальника організаційно-мобілізаційного управління штабу управління ОК “Захід” .

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *