Майбутні офіцери запасу із луцького університету проходять вишкіл в одній із бригад оперативного командування “Захід”

У пункті постійної дислокації 14 окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» триває військовий збір курсантів кафедри військової підготовки Луцького Національного технічного університету. Майбутні офіцери запасу Збройних Сил України, піхотинці, артилеристи та психологи, на базі нашої бригади проходять вишкіл із тактичної, інженерної та вогневої підготовки. 
Чимало із сьогоднішніх курсантів готові після завершення навчання, практично уже завтра, стати до лав Збройних Сил України. Мотивація в усіх різна, але мета одна – бути корисними для українського війська, для своєї Батьківщини, для свого народу, наблизити перемогу! 


Ці дівчата – без п’яти хвилин військові психологи. Катерина Іващук і Альона Швидченко, електроенергетик та психолог за освітою, уже мають на руках дипломи найпрестижніших вузів України і зараз завершують вивчення воєнної психології. Марія Коваль донедавна викладала в університеті проектування автомобільних доріг, утім, вирішила докорінно змінити своє життя. А Діана Ольшанченко каже, нині вона реалізовує свою давню мрію. І вона, і Альона Швидченко походять із родин військовослужбовців, і тому, кажуть, бачать своє майбутнє в армії. 
Об’єднує дівчат і те, що всі вони жадібно, з запалом та сяянням в очах допитуються, чи є в бригаді вакантні посади психологів, адже готові вже за лічені тижні, після отримання дипломів, йти служити в бойову 14-у бригаду, виконувати завдання за призначенням. Кажуть, можливі труднощі їх не лякають, рішуче налаштовані допомагати фахово, стати підтримкою для наших бійців, порадницями й розрадницями для військовослужбовців. 
Тож хтозна, можливо, невдовзі зможемо називати цих дівчат співслужбовцями. А поки що вони вивчають бойову техніку, карбують крок і під керівництвом завідувача кафедри військової підготовки ЛНТУ підполковника Павла Турсумуратова сумлінно готуються до виконання нових для них завдань, у чому щиро бажаємо їм успіху, і не прощаємось, а кажемо «до зустрічі»…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *