У Тернополі відсвяткували День Збройних Сил України та Міжнародний День Волонтера (фото)

Доволі приємно коли дати збігаються, а свята об’єднуються, люди у котрих спільне покликання зустрічаються не на війні,а у мирних містах, не в окопі, а концертній залі. Таким був і сьогоднішній день у армійців військової частини А3215 та волонтерів, приурочений до Міжнародного Дня волонтера і Дня Збройних Сил України.

Розпочалися урочистсті із привітань тимчасово виконуючого обов’язки командира військової частини підполковника Олександра Машковського. Чимало запрошених поспішали дарувати теплі слова та подарунки як від дітей так і небайдужих громадян.

Представники Тернопільська районна державна адміністрація, вищих навчальних закладів Тернополя у яких працює військова кафедра (Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевськогоі Тернопільський національний економічний університет), волонтери Спілка бійців та волонтерів АТО Сила України,та її керівник Зеновій Гладчук, Логістичний центр допомоги бійцям АТО м.Тернопіль, та її координатори Христина Феціцаіца і Богдан Кіндійі, «Схід та Захід Єдині назавжди» в особі Василь Конько , інші гості і запрошені.

Представники двох армій (волонтерів та військових), які від початку збройного конфлікту об’єднались заради спільної мети і сьогодні не втрачають віри. Вони знову разом, цього разу не в АТО чи на блокпостах, а в звичайному,мирному українському місті.

По закінченні урочистої частини, нагороджень військовослужбовців разом бодай на короткий час забули про турботи і військові справи. Дзвінкі і мелодійні голоси артистів будинку культури Тернопільського району, у прекрасному концерті,який тривав понад годину дарували гарний настрій всім присутнім. На сцені і маленькі і дорослі, і в званні заслужених й аматорських, дарували своїм виконанням позитив. А найголовніше щирі посмішки,які були на устах захисників – військовослужбовців Збройних сил України та людей доброї волі – волонтерів і щирі оплески в знак вдячності зробили їх день.

Хто б що не говорив, як би важко не було, все ж залишається порох у порохівницях, як в одних так інших, ще горить той вогник у серцях, який запалили добровольці і звичайні українці на Майдані Незалежності, він зігріває до цих пір, вселяє віру і любов до України, до рідної, своєї Богом даної землі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *