Вертеп у пікселі

    Є в українців давня і прекрасна традиція: під час Різдвяних Свят, приходити в гості один до одного і бажаючи господарям щастя та здоров’я, відтворювати театралізовані, пісенні мініатюри-вистави про народження  Ісуса Христа. Це народне дійство називається різдвяний вертеп. На протязі сотень років в містах і селах України, кожний січень по вулицям ходили веселі гурти вертепників, лунала музика, сміх, різдвяні колядки. Навіть радянська влада не була здатна викорінити бажання святкувати Різдво і організовувати вертепи. А в західних областях України, Різдвяні Свята, вертепна хода з колядуванням по хатам, і в радянські часи, відмічались завжди  потужно і грандіозно.  Різдвяний вертеп вже став невід’ємною частиною українського фольклору та культури, яку наші люди плекають та зберігають у будь яких обставинах.     

        

Окрема Гірсько-Штурмова бригада зараз знаходиться в зоні АТО, у Луганській області.   Але навіть  фронтові небезпеки та  складнощі військового побуту, не завадили гірським штурмовикам  святкувати Різдво, як це вони робили в себе в дома. Весело, зі співами, з колядками, вертепним дійством! Адже в небі зірка засіяла – нова радість встала!

Для цього, серед числа військовослужбовців бригади добровільно створився невеличкий, творчий, пісенний колектив однодумців. Ще за два тижня до Різдва, ці солдати і офіцери (представники  різних підрозділів  частини), у вільний від служби час, збирались у приміщенні, де була розташована невеличка капличка, і проводили щоденні репетиції майбутньої вертепної ходи. До справи вони підійшли дуже серйозно і відповідально.  Був написаний сценарій, розподілені ролі, виготовлена оригінальна вертепна зірка( обов’язковий атрибут кожного різдвяного вертепу). Одним слово до святкування Різдва  ці творчі військові ентузіасти, а саме: лейтенант Володимир Степа, старший сержант Григорій Федорюк, молодший сержант Тамара Довгич, молодший сержант Юлія Яковлєва, старший солдат Ярослава Штука, солдат Мирон Луцак(який, до речі, будучи майстром з золотими руками, власне, і зробив вертепну зірку), солдат Василь Левицький, підготувались, як професійні артисти.(А через кілька днів, до них долучились музиканти військового оркестру). І справа вартувала того.

Коли 6 січня, в небі засяяла різдвяна зірка,  цей маленький творчий «спецпідрозділ», такий собі «зведений вертеп Збройних Сил України»( як  колядників у формі жартома називали солдати), рушив по частині, заходячи у кубрики, казарми, кабінети, щоб привітати з Різдвом військовослужбовців  бригади. Бачили б ви, якою радістю світились обличчя солдат та офіцерів, коли вони несподівано бачили, як до них, наче у далекому дитинстві, являється справжній вертеп зі всіма атрибутами( три царі, янголи, зірка). Військові в цей момент подумки вертались до дому, до своїх  сімей, і на короткий час психологічно відпочивали  від війни на  Донбасі.   Бо вертепне дійство, колядки, релігійні пісні, душевно виконані трьома ангелами ( в ролі, котрих були військові ЗСУ Тамара Довгич, Юля Яковлєва, Ярослава Штука), давало таку розраду.

На другий день, цей військовий вертеп у повному складі рушив  вітати  побратимів  у інші підрозділи бригади в тому числі і ті, що стояли на передовій. Адже на «нулі» служити важче всього і моральна підтримка тим, хто несе службу у бліндажах та траншеях,  край потрібна.

А  під час цієї поїздки, по дорозі  в черговий підрозділ ОГШБр, в одному  з сіл, наш військовий вертеп, пересікся з вертепом цивільним.( Так, на Донбасі, в багатьох населених пунктах люди розмовляють українською мовою, плекають і бережуть українські традиції та культуру. Так, що як би не старались у Кремлі, «рускій мир», «духовниє скрепи», тут не пройдуть). Місцеві донбаські вертепники дуже радо вітали вертепників військових Прямо на вулиці відбувся такий собі імпровізований  пісенний «батл» вертепів. Військові  колядники настільки сподобались місцевим мешканцям, що творчий колектив бригади офіційно запросили на  фестиваль вертепів Донецької області «Різдвяний передзвін», де  артисти у пікселі  своїм бадьорим виступом, зірвали шквал овацій!

Під час колядування, з давніх давен було заведено, що господарі хати, до яких з привітаннями завітали вертепники, давали в якості «плати» за добрі побажання і співи,якісь символічні копійки. Це також частина вертепної традиції. І у казармах, також солдати жартома віддячували військових колядників   подарунками чи давали символічну копійчину. І знаєте, жарти жартами, але колядники зібрали 1300 гривень! На цю суму були закуплені запчастини для медичного та чергового автобусів. Як то кажуть: твори іншим добро і воно тобі вернеться!

Свята пройшли, почались робочі, бойові будні. Але заряд позитиву та добра, частку тепла домашнього вогнища, що подарували своїм побратимам військові вертепники, дає наснагу і сили для подальшого виконання бойових задач під час АТО.

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *