Військовослужбовці “Королівської” бригади захищають наш спокій

Олексію на вигляд років п’ятдесят. Він справляє враження добродушної людини, яка любить товариство і вміє пожартувати. Армієць боронить Зайцеве. Під час так званого хлібного перемир’я тут стало дещо тихіше, але стрілянина з боку ворога не припинилася.

“Провокують, – каже Олексій. – То гранату кинуть, то стрельнуть пару разів. Ми так розуміємо, хочуть, щоб ми давали відповідь, а потім скажуть, що ми не дотримуємося режиму тиші. Ну ви самі розумієте”.

“Напередодні ввечері бойовики кілька разів вистрілили, але українські військові поки терплять”, – з усмішкою каже армієць.
Нині бійці “Королівської” бригади укріплюють окопи, де треба, копають нові траншеї. Олексій говорить, окупанти роблять те саме:
“Та тут сто метрів до них, видно, як копають”.

Чоловік на війні з 2014-го. Тож за цей час бачив не одне перемир’я.
“Вони ніколи його не дотримуються, як обіцяють. Пару днів можуть помовчати, а потім знову стріляють”, – говорить Олексій.

До мобілізації він працював на Івано-Франківщині нафтовиком. Та зараз чоловікові важливо бути тут.
“А хто буде воювати? Ми втягнулися, ми звикли, – каже військовий. І усміхається: – У мене тут друга сім’я”.

Удома чоловік був на Новий рік. Каже, що сумує за родиною.
“Якби не оті сволочі, – усміхається і показує пальцем за ліве плече, туди, де ворог, – були б ми вдома”.

Nastka Fedchenko

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *